Приходить дракон / Приходит дракон (2016) скачать торрент
Информация о фильме Название: Приходит дракон Оригинальное название: A Dragon Arrives! Год выпуска: 2016 Жанр: Ужасы, детектив, приключения Режиссер: Мани Хагиги В ролях: Амир Джадиди, Эхсан Гударзи, Гомаюн Жанизадех, Надер Фаллах, Али Багери, Киана Таджаммоль
О фильме: В январе 1965 года, через день после того, как террористы застрелили премьер-министра, молодой сотрудник тегеранской тайной полиции Хафизи (Амир Джадиди) отправляется на Кешм, остров в Персидском заливе, куда ссылают политзаключенных. Один из них повесился, и Хафизи на всякий случай должен выяснить обстоятельства. Они оказываются интересными: во-первых, ссыльного явно убили, во-вторых, произошло это на полуразвалившемся корабле, который каким-то образом оказался в каменной пустыне посреди кладбища. Местный житель призывает детектива не ночевать в этом месте, поскольку земля, когда ей скармливают труп, «разевает пасть». Тот не слушается; ночью происходит землетрясение. Вконец заинтригованный Хафизи привозит на остров геолога (Хомаюн Ганизаде) и звукооператора (Эхсан Гударзи). «В доме моей бабушки прорвало трубу», — сообщает вдруг, глядя в камеру, плотный седой мужчина минуте на пятнадцатой. Только что, после длинного пролога, на экране наконец мелькнуло название фильма, а также надпись «Основано на реальных событиях». Мужчина на экране — Мани Хагиги, режиссер картины, — рассказывает, как в результате упомянутого прискорбного происшествия он нашел таинственную шкатулку, в которой, в частности, была фотография трех мужчин с младенцем на руках. Одного из этих мужчин узнала его жена (она тоже дает интервью): это был помощник звукооператора, работавший на фильме деда Хагиги «Кирпич и зеркало». Он пропал в разгар съемок. Хагиги заинтересовался этой историей. То, что мы видели в прологе — и увидим дальше, — это реконструкция случившегося полвека назад, причем один из актеров-персонажей якобы играет сам себя.
Иначе говоря, один из множества жанров, с которыми экспериментирует «Приходит дракон», — мокьюментари, фальшивая документалка. Разумеется, ни на каких реальных событиях фильм не основан. А впрочем, смотря как понимать это выражение. Иранского премьера Хасана Али Мансура действительно застрелили напротив меджлиса в январе 1965-го. На острове Кешм действительно упокоился знаменитый английский мореплаватель Уилльям Баффин (с которым в фильме связывают появление на суше корабля). Дед Мани Хагиги Ибрагим Голестан, важная фигура иранской «новой волны», действительно снял в 1965-м фильм «Кирпич и зеркало». Многократно упоминаемая и цитируемая книга «Рай» — вполне реальная повесть иранского модерниста Бахрама Садеги. В САВАК, шахском КГБ, наверняка были информаторы оппозиции. И так далее и тому подобное.
Но в этом фильме, полном ненадежных рассказчиков, самый ненадежный — сам Хагиги, который, с невинным видом рассказывая в камеру про бабушку, за кадром плетет клубок из детектива, эзотерики, фольклорных сказок, народной драмы, политической конспирологии и собственной биографии. Больше всего, пожалуй, «Дракон» напоминает работы популярных в свое время аргентинских писателей. Плюс всепожирающая, беспорядочная синефилия, которая в Иране, насколько можно судить, вторая по важности религия. Название (в оригинале — еще и с восклицательным знаком), по-видимому, зачем-то отсылает к последней картине Брюса Ли. Один главный герой наряжен Аленом Делоном, а второй — американским хиппи времен «лета любви». Иногда начинается чистый Дэвид Линч — взять, например, сцену с мистическим верблюдом. Наверняка есть и масса каких-то внутренних иранских цитат — по крайней мере история с младенцем показательно рифмуется с сюжетом «Кирпича и зеркала».
Українська рецензія Містичний детектив, або Розкопки в пустелі
До жанру містичного детективу ставлюся більш ніж лояльно. Але сьогодні мені надійшла пропозиція від якого я не зміг відмовитися. Подивитися фільм за вісім днів до обмеженого прокату. Фільм Іранського походження надокучив в здобутті берлінського ведмедя, в загальному нагородну кіно не для всіх, яке не терпить квапливості і вдумливого перегляду. Сьогодні спробую розповісти вам про свої враження від перегляду цього фільму і спробую зрозуміти цей фільм.
Сюжет закручується навколо розслідування дивних подій, що тягнуть за собою смерть і ось в 1965-му році на острів Кешм прибуває жовтий Шевролле Імпала. У машині сидить Бабак Хафіз, в описі сюжету його нам представляють як агента таємної поліції, хоча подивившись фільм так до кінця і не зрозуміємо ким він був насправді, що робить головного героя загадкою і таємничої особистістю. Він приїхав щоб організувати похорон одного з засланців, він наклав на себе руки за два місяці до звільнення, але так сталося що ховати там де він виявлений не можна, тому що відбувається страшне, а точніше - гряде землетрус і на землі виявляться страшні примари і подальші події не піддаються ніякій логіці. Справи давно минулих днів стануть основою для нового розслідування.
Фільм хороший, але неквапливий, як я писав вище, його треба зрозуміти, знайти правильний підхід і ключик до розкриття методики подачі історії. Як засіб використовуються прийом мокьюментарі (псевдодкументального кіно, що подається як реалістичне). Непогане кіно не останньою величини в якому є щось що привертає, тримає і чіпляє: це і хороше музичний супровід, і гра акторів, і сюжет супроводжується додатковою сюжетною лінією, таким собі фільмом в фільмі, коли 1965 й рік взаємодіє з сучасністю (50 років по тому ). Коли в розслідування вклинюються і зникла дівчина, яка уособлює собою фатальну жінку, і велика кількість крові, кадри тривалістю менш ніж в десять секунд показуються великими мазками і це можна прийняти за художній метод. Я не бачив жодного фільму Ларса фон Трієра і тому не можу висловлювати свого ставлення до нього, але цей фільм мене захопив і я з цікавістю додивився до кінця. Скажу лише що фільм варто того щоб його подивитися. Якщо ви подивилися півгодини і ви не відчуваєте дискомфорту - то сміливо дивіться до кінця.
Це мій перший фільм який мені довелося читати по субтитрами, тобто фактично здійснити одноголосий переклад, щоб хоч трохи звучання привнести фільму, думаю що кожен хто дивився цей фільм дивився саме так, бо є щось привабливе в фільмах на мові оригіналу, звичайно мало що розумієш з їх конкретної мови, але субтитри і дію на зображенні робить свою справу. Ідея фільму прийшла режисерові в голову, коли працював над документальним фільмом про старовинних печерах в Південному Ірані. Записував звуки луни і крапель води під час їх падіння. Поглинений цим заняттям він проник углиб печери до абсолютної темряви. Потім він впав в ущелину і після виявлення знімальною групою довго розповідав що бачив загадкову фігуру, яка до того ж навчила його говорити по-німецьки. Таких історій було більше ніж одна.
Актори зіграли добре. Кожен з них в наших європейських пенатах мало кому відомий, але це забезпечує якість гри. Відчуття що вони не просто грали але і жили цим. Особливо нікого похвалити не можу, бо не знаю за що але просто висловлю свою думку, що актори все зробили як треба, гідно попрацювали над своїми образами.
Як підсумок: якщо ви збираєтеся подивитися цей фільм і не знаєте чи варто, то я вам скажу однозначно, що фільм варто подивитися. Раджу до ознайомлення, тому що у фільмі є цікава подача сюжету, сам процес дослідження і розслідування, розшифровка таємних мов, філософські підтексти і алюзії, які мені чомусь було лінь розглядати, я займався простим спогляданням, але вже від одного цього заняття отримав естетичне задоволення. Приємного перег